| Table of Contents | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
5:0.1 (62.1)В РАЗІ неможливості кінцевого розуму людини усвідомити те, яким чином неосяжний і величний Бог, Всесвітній Отець, сходить зі своєї вічної обителі в безмежній досконалості аби зблизитися з окремою людською істотою, незважаючи на цю неможливість, кінцевий інтелект людини все одно може бути певним стосовно істинного факту єднання з божественним на тій тільки підставі, що істинна й справжня частка живого Бога постійно перебуває в розумі кожного морально свідомого смертного Урантії із нормальним розумом. Настроювачі Мислення, які оселяються в людині, є частками вічного Божества Райського Отця. Вам не треба шукати Бога десь далеко, поза межами присутності духовної реальності й усвідомлення внутрішнього досвіду своєї власної душі; саме тут ви можете знайти Бога та спробувати дійти із ним єдності.
5:0.2 (62.2) Бог розподілив безмежність своєї вічної природи в екзистенційних реаліях своїх шести абсолютних і пов'язаних з ним сутностей, але в той же час він може будь-коли вступати в прямий і особистий контакт з будь-якою частиною, фазою або типом творіння за посередництва своїх до-особистісних часток. Крім цього, Вічний Бог залишив собі привілей наділення особистістю божественних Творців та живих істот у всесвіті всесвітів, а також — прерогативу підтримувати безпосередній батьківський зв'язок з усіма цими особистісними істотами через контур особистості.
1. Наближення до Бога
5:1.1 (62.3)Кінцева істота не здатна наблизитись до нескінченного Отця не тому, що Отець відсторонюється від неї, навпаки, так відбувається через саму кінцевість створених істот і властиві їм матеріальні обмеження. Ступінь духовної різниці між найвищою особистістю в усьому всесвіті та нижчими групами створених інтелектів немислима. Якби було можливо інтелектам нижчих порядків миттєво опинитись у присутності самого Отця, вони б і тоді не змогли зрозуміти, що вони знаходяться саме там. Вони б так само не усвідомлювали присутності Всесвітнього Отця, як і під час перебування у своєму теперішньому середовищі. Смертну людину попереду чекає ще дуже довгий шлях, якій їй необхідно здолати, перш ніж вона зможе послідовно, в межах реальних можливостей просити безпечного проводу до райської присутності Всесвітнього Отця. Багато разів іще людина повинна бути видозмінена в дусі, перш ніж вона досягне того рівня, на якому у неї з'явиться те духовне бачення, що дозволить угледіти хоча б одного з Семи Верховних Духів.
5:1.2 (62.4)Наш Отець не ховається; він не перебуває в свавільному відлюдненні. Отець задіяв ресурси божественної мудрості у нескінченних зусиллях відкрити себе дітям своїх всесвітніх володінь. Безмежна велич та невиразнa щедрість, пов'язані з досконалістю його любові, спонукають Отця до спілкування із кожною створеною істотою, яка може зрозуміти, полюбити або наблизитись до нього; таким чином, саме ті, притаманні вам обмеження, невід'ємні від вашої кінцевої особистості та матеріального існування, визначають час, місце та обставини, за яких ви зможете досягти мети подорожі сходження смертної особи і опинитись в присутності Отця в центрі всього сущого.
5:1.3 (63.1) І хоча, щоб наблизитись Райської присутності Отця, вам доводиться довго чекати на своє особисте досягнення найвищих кінцевих рівнів духовного прогресу, незважаючи на це вам слід радіти, усвідомлюючи свою постійну можливість миттєвого зв'язку із подарованим вам духом Отця, який так тісно пов'язаний з вашою внутрішньою душею та духовним "я".
5:1.4 (63.2) Смертні реалій часу та простору можуть мати великі відмінності у своїх вроджених здібностях та інтелектуальних даруваннях, вони можуть послуговуватись з надзвичайно сприятливих умов соціального розвитку та морального прогресу, або ж вони можуть страждати від браку практично будь-якої людської допомоги в культурному плані та в інших очікуваних видах досягнень цивілізації; але незважаючи на все це, можливості індивідуального духовного прогресу на шляху сходження є рівними для всіх; зростаючі рівні духовного сприйняття та космічних значень здобуваються абсолютно незалежно від усіх згаданих соціоморальних відмінностей, притаманних різноманітним матеріальним середовищам еволюційних світів.
5:1.5 (63.3) Хоча смертні Урантії можуть відрізнятися своїми інтелектуальними, соціальними, економічними та навіть моральними можливостями та обдаруваннями, пам'ятайте, що їхні духовні надбання мають однакову природу, однак є унікальними. Всі вони користуються однією і тією самою божественною присутністю, що подарована їм самим Отцем, всім їм надана однакова можливість вступати в особистий інтимний зв'язок з цим внутрішнім духом божественного походження, водночас всі вони так само можуть чинити свій вибір, надаючи Таємничому Доглядачу свою згоду на в його духовному провідництві, яке є також принципово однаковим для всіх людей.
5:1.6 (63.4) Якщо смертна людина відчуває щирий духовний поклик, якщо вона беззастережно присвячує себе виконанню волі Отця, то, оскільки вона потаємно, але певно духовно наділена внутрішнім і божественним Настроювачем, у сукупному досвіді цієї особистості, в якості вищого наслідку, не може не з'явитися досвід пізнання Бога та надзвичайна впевненість в житті вічному, метою якого є пошук і знаходження Бога у поступовому досвіді становлення все більш і більш схожим на нього.
5:1.7 (63.5) Людина духовно наділена проживаючим у ній і переживаючим смерть Настроювачем Мислення. Якщо такий людський розум щиро і духовно вмотивований, якщо така людська душа бажає пізнати Бога та стати схожою на нього, направду хоче виконувати волю Отця, то не існує і не може існувати ані якого негативного впливу, пов'язаного з ізоляцією в смертному тілі, ані якої іншої позитивної сили, що ймовірно, була б здатна на втручання ззовні, які б могли перешкодити такій божественно вмотивованій душі безпечно піднятися до порталів Раю.
5:1.8 (63.6) Отець бажає, щоб усі його створіння перебували в особистому спілкуванні з ним. В Раю він має достатньо місця, щоб прийняти всіх тих, чий статус існування в вічності та духовна природа роблять можливим таке звершення. Тому зафіксуйте у своїй філософії тепер і назавжди: Кожному з вас і всім нам, Бог є доступним, Отець є досяжним, шлях є вільний; сили божественної любові, методи і засоби божественного управління, все це взаємопов'язане в спільних зусиллях сприяти просуванню кожного гідного розуму кожного всесвіту в напрямку Райської присутності Всесвітнього Отця.
5:1.9 (63.7)Той факт, що в індивідуальний процес досягнення Бога залучено величезний об'єм часу, не робить присутність та особистість Нескінченного менш реальною. Ваше сходження є частиною кругообігу семи над-всесвітів, і хоча у цьому процесі ви безліч разів будете обертатись довкола цих систем, вам слід очікувати, що духовно і за своїм статусом ви будете постійно рухатись до центру. Ви можете розраховувати на те, що будете перенесені зі сфери на сферу, із зовнішніх контурів все ближче до внутрішнього центру, й одного дня, без сумніву, ви постанете у божественній і центральній присутності і, так би мовити, побачите його віч-на-віч. Все це є питанням досягнення фактичних і буквальних духовних рівнів; і ці духовні рівні можуть бути досягнуті будь-якою істотою, що наділена Таємничим Доглядачем і яка згодом навічно зіллється з цим Настроювачем Мислення.
5:1.10 (64.1)Є помилкою вважати, що в дусі Отець захований від своїх створінь, навпаки, так багато із його створінь самі переховуються від нього в тумані власних свавільних рішень, тимчасово відрізаючи себе від спілкування з його духом та духом його Сина, обираючи замість союзу з Богом власні спотворені шляхи, потураючи самовпевненості свого власного обмеженого розуму і своєї недуховної природи.
5:1.11 (64.2) Смертний може наближатися до Бога і може неодноразово відмовлятися від божественної волі доти, допоки він має силу вибору. Людину не приречено на остаточну загибель допоки вона не втрачає можливість обирати волю Отця. Серце Отця ніколи не закривається для потреб та прохань його дітей. Лише тоді нащадки Отця назавжди закривають свої серця його принадній силі, коли вони остаточно і назавжди втрачають бажання виконувати його божественну волю — пізнавати його і ставати схожими на нього. Подібним чином, вічна доля людини вирішена тоді, коли злиття з Настроювачем проголошує всесвіту про те, що ця висхідна істота нарешті зробила свій остаточний і незворотний вибір жити волею Отця.
5:1.12 (64.3)Великий Бог вступає у прямий контакт зі смертними людьми та дарує частку своєї безмежної, вічної та незбагненної природи, щоб перебувати і жити в них. Разом із людиною Бог вирушає у вічну подорож. Віддавши себе проводу духовних сил, що перебувають всередині та навколо вас, ви не зможете зазнати невдачі в досягненні тієї високої долі, яку було визначено люблячим Богом в якості всесвітньої мети його висхідних створінь еволюційних світів космосу.
...