...
4:3.3 (58.1) Багато, занадто багато складнощів , з якими в розумінні Бога, що їх мають смертні Урантії зіштовхуються у сприйнятті Бога, пов'язані з далекосяжними наслідками Люциферівського повстання Люцифера та зради Калігастії. На світахпланетах, які не заражені гріхомне відокремлених від всесвітніх контурів через гріх, еволюційні раси можуть в змозі сформулювати набагато кращі ідеї уявлення про Вселенського БатькаВсесвітнього Отця; вони менше страждають від змішуванняплутанини, спотворення та сприйняття викривлення значень понять і концепцій.
4:3.4 (58.2) Бог не кається жалкує ні про що із того, що він коли-небудь зробив, робить зараз або зробить будь-коли-небудь зробить. Він мудрийвсемудрий, а також всемогутній. Мудрість людини виростає з випробувань та помилок зростає через випробування та помилки людського досвіду; мудрість Бога полягає в безумовній досконалості Його його безмежного вселенського сприйняттярозуміння всесвіту, і це божественне передбачення ефективно направляє його творчу вільну волю.
4:3.5 (58.3) Всесвітній Отець ніколи не робить нічого, що спричиняє подальший смуток чи жаль, але ж вольові істоти волі, які є плодом планування та створення Його творців особистостей на окраїнах всесвітів, іноді своїм нещасливим вибором викликають емоції божественного смутку у особистостях їхніх Творців-батьків. Але , яких планують і створюють його особистісні Творці у зовнішніх всесвітах, своїм невдалим вибором інколи викликають емоції божественної скорботи в особистостях їхніх батьків-Творців. І хоча Отець не робить помилок, не жалкує і шкодує, не відчуває жалю чи смутку, він є істотою з батьківською любов'ю, і , що виказує батьківську ласку, а його серце, безсумнівно, страждає, коли у випадку якщо його діти не досягають можуть сягнути тих духовних рівнів, на які вони здатні досягти за допомогою тогонасправді здатні здобути завдяки допомозі, що було так вільно надано духовними планами досягнень та політикою смертного піднесення всесвітівтак щедро надана їм через наявні плани духовних досягнень та всесвітню програму вознесіння смертних.
4:3.6 (58.4) Нескінченна доброта Батька перевищує розуміння кінцевого розуму в часі; тому завжди повинен бути забезпечений контраст із порівняльним злом (не гріхом) для ефективного виявлення всіх аспектів відносної доброти. Сконалечення божественної доброти може бути сприйнято смертним несконалеченням уяви тільки тому, що воно стоїть у контрастному об'єднанні з відносною недосконалістю у стосунках часу та матерії в русі простору.
...