...
4:0.3 (54.3) Дивовижний план удосконалення еволюційних смертних і подальше досягнення ними Раю та Корпусу Завершення з метою забезпечення подальшого навчання для виконання деякої не розкритої майбутньої праці, здається, наразі є одним з головних завдань семи над-всесвітів і їхніх численних підпорядкованих частин; але ця схема сходження заради духовного росту та навчання смертних часу та простору зовсім не є ексклюзивним заняттям розумових істот всесвіту. Безумовно, існує багато інших захоплюючих справ, що займають час та залучають енергію небесних сил та воїнств.
1. Ставлення Отця до Всесвіту
4:1.1 (54.4) Протягом багатьох епох мешканці Урантії невірно розуміли провидіння Боже. Так, зовнішній божественний вплив на ваш світ у формі провидіння дійсно існує, але цей вплив не є свавільним, інфантильним, а також матеріальним, як собі уявляло його багато смертних. Провидіння Бога полягає у взаємопов'язаній діяльності небесних істот та божественних духів, які відповідно до космічного закону неухильно працюють для ствердження слави Бога та заради духовного розвитку його дітей у всесвіті.
...
4:1.12 (56.4) Але в більш широкому розумінні, очевидно, що "випадковості" космосу є безсумнівною частиною кінцевої драми часопросторової пригоди Безмежного у його вічній маніпуляції Абсолютами.
2. Бог і Природа
4:2.1 (56.5) Природа є в обмеженому розумінні фізичною оселею Бога. Модель поведінки або дії Бога обмежується та тимчасово видозмінюється експериментальними планами та еволюційними моделями локального всесвіту, сузір'я, системи чи планети. Бог діє відповідно до чітко визначеного, незмінного, непорушного закону на теренах всього широко розкинутого головного всесвіту, однак він видозмінює модель своєї дії з тою метою, щоб сприяти координації та балансу у поведінці кожного окремого всесвіту, сузір'я, системи, планети та особистості у відповідності з локальними обставинами, цілями та планами обмежених в часі та просторі проектів еволюційного розвитку.
...
4:2.8 (57.5)Природу зіпсовано, її прекрасне обличчя вкрите шрамами, її риси опалені наслідками повстання, потворної поведінки, хибного мислення мільярдів з тих створінь, які є її частиною, однак незважаючи на це доклали своїх зусиль до її спотворення в часі. Ні, природа не є Богом. Природа —це не є об'єкт для поклоніння.
3. Незмінний Характер Отця
4:3.1 (57.6) Занадто довго людина думала про Бога як про когось подібного до самого себе. Бог не є, ніколи не був і ніколи не буде гнівним, заздрісним, ненависним чи ревнивим до людини або до будь-якої іншої істоти всесвіту всесвітів. Знаючи, що Син-Творець мав намір зробити людину шедевром планетарного творіння та володарем усієї Землі, видовище того, як людина підкоряється своїм власним низьким і грубим пристрастям, ідолопоклонництво людини перед фетишами з дерева, каменю, золота, прояви людського егоїстичного честолюбства — всі ці жалюгідні сцени спонукають Бога та його Синів ревнувати за саму людину, за її відданість, вірність та поклоніння, за її увагу, але ніколи не ревнувати до неї, виказуючи гнів, ненависть чи заздрість.
...
4:3.7 (58.5)Характер Бога є безмежно надлюдським; тому ще перед тим як така природа божественності зможе бути хоча б навіть осягнута вірою кінцевого розуму людини, вона повинна бути персоналізована так, як, наприклад, вона персоналізована у божественних Синах.
4. Усвідомлення Бога
4:4.1 (58.6) Бог є єдиною стабільною, самодостатньою та незмінною сутністю у всьому всесвіті всесвітів, він не має нічого, що могло б бути ззовні відносно нього, поза його межами, нічого, що для нього було б в минулому чи у майбутньому. Бог є цілеспрямована енергія (творчий дух) та абсолютна воля, що існують самі-у-собі, вони є універсальними.
...
4:4.3 (58.8) Бог є сутністю, якій властива абсолютна самовизначенністьсамовизначеність; його реакції на всесвіт не мають обмежень крім тих, які встановлені ним самим, акти його вільного волевиявлення зумовлені лише тими божественними якостями та досконалими атрибутами, які за своєю суттю характерні його вічній природі. Тому Бог відноситься до Всесвіту так, як тільки це може робити істота остаточної доброти, що на додаток володіє вільною волею творчої нескінченності.
4:4.4 (58.9) Отець-Абсолют є творцем центрального і досконалого всесвіту та Отцем усіх інших Творців. Особистістю, добром та численними іншіми іншими характеристиками, Бог ділиться з людьми та іншими істотами, але нескінченність волі належить лише йому. Бог обмежений у своїх творчих діях лише нахилами своєї вічної природи та вимогами своєї нескінченної мудрості. Бог особисто обирає лише те, що є нескінченно досконалим; звідси походить надзвичайна досконалість центрального всесвіту; і хоча Сини-Творці повністю розділяють його божественність, й навіть аспекти його абсолютності, вони не повністю обмежені тією фінальною кінцевістю мудрості, яка спрямовує нескінченність волі Отця. Отже, в порядку синівства Михаїлів, творча свобода волі стає іще активнішою, цілком і повністю божественною та майже остаточною, якщо не абсолютною. Отець є нескінченним і вічним, однак відкидати можливість його вольового самообмеження означає заперечувати саму концепцію його вольової абсолютності.
...
4:4.5 (59.1)Абсолютність Бога пронизує всі сім рівнів реальності всесвіту. В своїй цілісності ця абсолютна природа підпорядкована стосункам Творця з його родиною всесвітніх створінь. Бездоганна точність може характеризувати триєдинну триєдину справедливість у всесвіті всесвітів, але у всіх своїх величeзних величезних родинних відносинах з істотами часу Бог всесвітів керується саме почуттям божественної зворушливості. Перш за все і завжди — безкінечний Бог є Отцем. З усіх можливих титулів і імен, за якими він відповідним чином може бути відомий, я отримав інструкції зображати Бога всього творіння саме як Всесвітнього Отця.
...
4:4.9 (59.5) Свідомість переможного земного існування людини з'являється з тієї віри створіння, що стикаючись із жахливим видовищем людських обмежень, наважується кинути виклик кожній поточній миті життя дотримуючись непохильного ствердження: Навіть якщо я не зможу цього зробити, в мені живе той, хто може і зробить це, бо я маю у собі частинку Абсолютного Отця всього всесвіту всесвітів. І це є "та перемога, що долає світ — ваша віра."
5. Помилкові Уявлення про Бога
4:5.1 (59.6) Релігійна традиція — це недосконало збережені записи особистого досвіду тих людей, що знали Бога в минулому; однак такі записи не є надійним джерелом настанов щодо релігійного життя, також вони не є джерелом правдивої інформації про Всесвітнього Отця. Стародавні вірування неодмінно зазнавали змін, оскільки, фактично, примітивні люди були міфотворцями.
4:5.2 (60.1) На Урантії одне із найбільш суттєвих джерел плутанини щодо природи Бога виникає з неспроможності ваших священних книг чітко вирізнити особистості Райської Трійці, розмежувавши Райське Божество і творців та адміністраторів локального всесвіту. Впродовж минулих судних періодів, ваші священники і пророки виказали лише часткове розуміння цього питання, не змігши впевнено розрізнити Планетарних Князів, Суверенних Правителів Систем, Отців Сузір'я, Творців-Синів, Володарів HадвсесвітуHад-всесвіту, Верховну Істоту та Всесвітнього Отця. Багато послань від підлеглих особистостей, таких як Носії Життя та ангели різних порядків, у ваших записах були представлені як такі, що надійшли від самого Бога. Урантійська релігійна думка все ще плутає споріднені особистості Божества із самим Всесвітнім Отцем, звертаючись до них під одним й тим самим ім'ям.
...