^{5:0.1 (62.1)}В РАЗІ неможливості кінцевого розуму людини усвідомити те, яким чином неосяжний і величний Бог, Всесвітній Отець, сходить зі своєї вічної обителі в безмежній досконалості аби зблизитися з окремою людською істотою, незважаючи на цю неможливість, кінцевий інтелект людини все одно може бути певним стосовно істинного факту єднання з божественним на тій тільки підставі, що істинна й справжня частка живого Бога постійно перебуває в розумі кожного морально свідомого смертного Урантії із нормальним розумом. Настроювачі Мислення, які оселяються в людині, є частками вічного Божества Райського Отця. Вам не треба шукати Бога десь далеко, поза межами присутності духовної реальності й усвідомлення внутрішнього досвіду своєї власної душі; саме тут ви можете знайти Бога та спробувати дійти із ним єдності.

^{5:0.2 (62.2)} Бог розподілив безмежність своєї вічної природи в екзистенційних реаліях своїх шести абсолютних і пов'язаних з ним сутностей, але в той же час він може будь-коли вступати в прямий і особистий контакт з будь-якою частиною, фазою або типом творіння за посередництва своїх до-особистісних часток. Крім цього, Вічний Бог залишив собі привілей наділення особистістю божественних Творців та живих істот у всесвіті всесвітів, а також — прерогативу підтримувати безпосередній батьківський зв'язок з усіма цими особистісними істотами через контур особистості.

1. Наближення до Бога

^{5:1.1 (62.3)Кінцева істота не здатна наблизитись до нескінченного Отця не тому, що Отець відсторонюється від неї, навпаки, так відбувається через саму кінцевість створених істот і властиві їм матеріальні обмеження. Ступінь духовної різниці між найвищою особистістю в усьому всесвіті та нижчими групами створених інтелектів немислима. Якби було можливо інтелектам нижчих порядків миттєво опинитись у присутності самого Отця, вони б і тоді не змогли зрозуміти, що вони знаходяться саме там. Вони б так само не усвідомлювали присутності Всесвітнього Отця, як і під час перебування у своєму теперішньому середовищі. Смертну людину попереду чекає ще дуже довгий шлях, якій їй необхідно здолати, перш ніж вона зможе послідовно, в межах реальних можливостей просити безпечного проводу до райської присутності Всесвітнього Отця. Багато разів іще людина повинна бути видозмінена в дусі, перш ніж вона досягне того рівня, на якому у неї з'явиться те духовне бачення, що дозволить угледіти хоча б одного з Семи Верховних Духів.}

...

^{5:1.12 (64.3)Великий Бог вступає у прямий контакт зі смертними людьми та дарує частку своєї безмежної, вічної та незбагненної природи, щоб перебувати і жити в них. Разом із людиною Бог вирушає у вічну подорож. Віддавши себе проводу духовних сил, що перебувають всередині та навколо вас, ви не зможете зазнати невдачі в досягненні тієї високої долі, яку було визначено люблячим Богом в якості всесвітньої мети його висхідних створінь еволюційних світів космосу.}

2. Присутність Бога

^{5:2.1 (64.4)Фізична присутність Нескінченного є реальністю матеріального всесвіту. Інтелектуальна присутність Божественності має бути визначена глибиною індивідуального інтелектуального досвіду та еволюційним рівнем особистості. Духовна присутність Божественності повинна бути диференційована у всесвіті відповідно до потреби. Вона визначається духовною спроможністю сприйняття та ступенем присвячення волі створіння виконанню божественної волі.}

...

^{5:2.6 (65.2)Увесь спектр взаємодії з Настроювачем включає моральний статус, ментальну мотивацію та духовний досвід. Самореалізація цих досягнень в основному, хоча і не виключно, обмежена сферами свідомості душі, але саме докази такої реалізації виявляються й рясніють проявленням духовних плодів у житті цих особистостей, що вступають у контакт із своїм внутрішнім духом.}

3. Істинне Поклоніння

^{5:3.1 (65.3)Хоча Райські Божества з точки зору всесвіту єдині, у своїх духовних стосунках з такими істотами, подібними до тих, що населяють Урантію, вони окрім цього, одночасно є трьома різними окремими особами. Божества різняться в тих аспектах, що стосуються особистих звернень, спілкування і взаємодії, а також інших близьких відносин. У найглибшому розумінні поклоніння, ми поклоняємося Вселенському Отцю, і лише йому. Істинно, що ми можемо поклонятися, і дійсно поклоняємось, Отцю в такому вигляді, яким він проявляє себе у своїх Синах-Творцях, але навіть в їхній подобі, безпосередньо чи опосередковано, він все одно лишається Отцем, тим самим Отцем, якому ми поклоняємося та якого ми щиро обожнюємо.}

...

^{5:3.8 (66.4)Досвід поклоніння полягає в величних намаганнях сполученого з вами Настроювача повідомляти божественному Отцю невимовні прагнення й потреби людської душі, які неможливо виразити; тієї самої душі, яка є спільним творінням розуму смертного, що прагне Бога, та безсмертного Настроювача, який розкриває Бога людині. Тому поклоніння є актом згоди матеріального розуму на здійснення спроби його духовного "я" під керівництвом пов'язаного з ним духа, встановити зв'язок із Богом в якості віросповідного сина Всесвітнього Отця. Смертний розум погоджується на поклоніння; безсмертна душа прагне й ініціює поклоніння; божественна присутність Настроювача забезпечує здійснення самого акту такого поклоніння від імені смертного розуму та безсмертної еволюціонуючої душі. Справжнє поклоніння, в підсумку, стає досвідом, що реалізується на чотирьох космічних рівнях: інтелектуальному, моронтійному, духовному та особистісному — рівнях усвідомлення розуму, душі, духа, а також їх об'єднання в досвіді особистості.}

4. Бог у Релігії

^{5:4.1 (66.5)Мораль еволюційних релігій змушує людей прямувати до Бога, мотивуючи їх силою страху. Релігії одкровення приваблюють людей на пошуки Бога любові, стимулюючи в людях бажання бути схожими на нього. Але релігія — є не лише пасивним відчуттям "абсолютної залежності" та "впевненості у продовженні життя після смерті"; це також живий і динамічний досвід досягнення божественності, що спирається на служінні людству.}

...

^{5:4.15 (68.3)Вивчаючи релігійне життя Ісуса, сприймайте його позитивно. Думайте не стільки про його безгрішність, скільки про його праведність, його сповнене любов'ю служіння. Ісус звеличив пасивну любов, розкриту в єврейській концепції про небесного Отця, до вищого рівня активної, прихильної до створінь любові Бога, який є Отцем кожної окремої індивідуальності, і навіть грішника.}

5. Богосвідомість

^{5:5.1 (68.4)} Джерелом моралі є аргументація самоусвідомлення; мораль вища тваринного рівня свідомості, однак, незважаючи на це, мораль є цілком і повністю еволюційною за своїм походженням. Під час свого розгортання, крім всього іншого, людська еволюція передбачає розвиток усіх необхідних обдарувань, які є передумовами наділення людини Настроювачами Мислення та присвячення людству Духа Істини. Але досягнення певних моральних рівнів не звільняє людину від необхідності реальної боротьби за своє земне життя. Фізичне оточення людини передбачає боротьбу за існування; соціальні умови вимагають етичних адаптацій; моральні обставини вимагають прийняття певних рішень, які б ґрунтувалися на вищих досяжних людині мотивах; духовний досвід людини, що усвідомлює існування Бога вимагає від неї знайти його і щиро прагнути бути подібним до нього.

...

^{5:5.14 (70.1)Здатність смертних батьків до зачаття не залежить від їхньої освіти, культури, соціального чи економічного статусу. Єднання батьківських факторів в природних умовах цілком достатньо для запліднення дитини. Людський розум, що розрізняє добро і зло, має здатність поклонятися Богу і перебуває в союзі з божественним Настроювачем, — ось все, що потрібно смертному для того, щоб ініціювати і сприяти народженню своєї безсмертної душі, яка в свою чергу має потенціал виживання; все це можливе, якщо наділена духом людина дійсно шукає Бога і щиро бажає стати подібним до нього, чесно обираючи виконання волі Отця небесного.}

6. Бог Особистості

^{5:6.1 (70.2)} Всесвітній Отець — це Бог особистостей. Царина особистостей всесвіту, від найнижчої матеріальної смертної істоти, що володіє статусом особистості до найвищих осіб творців, які мають високе становище і божественний статус, має свій центр та сходиться у Всесвітньому Отці. Бог Отець — це дарувальник та заступник кожної особистості. Райський Отець також є долею всіх тих кінцевих особистостей, які чистосердно обирають виконання божественної волі, тих, хто любить Бога і прагне бути подібним до нього.

...