^{122:0.1 (1344.1)} НАВРЯД ЧИ буде можливо повністю пояснити багато з тих причин, що призвели до вибору Палестини в якості землі для уподібнення Михаїла, і особливо, чому саме родина Йосипа та Марії була обрана найближчим оточенням для появи Сина Бога на Урантії.

^{122:0.2 (1344.2)} Після вивчення спеціального звіту про стан ізольованих світів, підготовленого Мелхиседеками, у пораді з Гавриїлом, Михаїл нарешті обрав Урантію як планету, на якій він виконає своє фінальне втілення. Після цього рішення Гавриїл здійснив особистий візит на Урантію і, на основі свого вивчення людських груп, а також огляду духовних, інтелектуальних, расових та географічних особливостей світу і його народів, вирішив, що євреї мають ті відносні переваги, які виправдовують їх вибір в якості посвятного народу. Після затвердження Михаїлом цього рішення, Гавриїл призначив та відправив на Урантію — вибрану з числа вищих порядків особистостей всесвіту — Сімейну Комісію Дванадцяти, яка отримала завдання дослідити єврейське сімейне життя. Коли ця комісія завершила свою роботу, Гавриїл був присутній на Урантії та отримав їх звіт, який номінував три потенційні союзи, що, на думку комісії, були рівнозначні в якості посвятних сімей для запланованого втілення Михаїла.

^{122:0.3 (1344.3)} Із трьох пар, які були номіновані, Гавриїл сам обрав Йосипа та Марію, пізніше особисто з'явившись перед Марією та оголосивши їй радісну звістку про те, що саме вона була обрана стати земною матір'ю заповітної дитини.

^{122:1.1 (1344.4)} Йосип, людський батько Ісуса (Йошуа бен Йосип), був євреєм з євреїв, хоча до його предків з часу до часу долучалося багато неєврейських расових компонентів через жіночі лінії. По батькові, Йосип був нащадком Авраама, а через цього шанованого патріарха він був пов'язаний з більш ранніми лініями спадкування, що ведуть до Шумерів і Нодитів і, через південні племена давніх блакитних людей, до Андона і Фонти. Давид і Соломон не були у прямому ланцюзі Йосипових предків, і його родовід не йшов безпосередньо від Адама. Батьки Йосипа були механіками-будівельниками, теслями, мулярями та ковалями. Сам Йосип був теслею, а пізніше пішов у будівництво. Його родина належала до довгого та славетного роду шляхетних людей із середнього класу, що були час від часу видатними особами, які відзначилися у зв'язку з еволюцією релігії на Урантії.

^{122:1.2 (1345.1)} Марія, земна матір Ісуса, була нащадком довгого ряду непересічних предків, що включає у себе багатьох найвидатніших жінок в расовій історії Урантії. І хоча Марія була звичайною жінкою свого часу і покоління, з майже нормальним темпераментом, до її предків належали такі відомі жінки, як Аннон, Тамар, Рут, Ватшеба, Ансі, Клоа, Єва, Ента та Ратта. Жодна єврейська жінка того часу не мала такого славного роду спільних предків або такого роду, що мав більш сприятливі історичні початки. Родовід Марії, подібно до Йосипового, характеризувався переваганням сильних, але звичайних осіб, з яких періодично повставали численні видатні особистості, що долучалися до ходи цивілізації та робили вклад у прогресивну еволюцію релігії. З расової точки зору важко вважати Марію єврейкою. У культурі та віруваннях вона була єврейкою, але за своїм спадковим родовідом вона була обдарована сполученими Сирійськими, Хіттськими, Фінікійськими, Грецькими та Єгипетськими компонентами, її расова спадковість була більш різноманітною, аніж спадковість Йосипа.

^{122:1.3 (1345.2)} З усіх пар, що проживали в Палестині приблизно в той самий час, коли Михаїл планував своє втілення, Йосип та Марія мали найбільш ідеальну комбінацію широкого розмаїття расових зв'язків та вищого із нормальних особистісних обдарувань. До плану Михаїла входила поява на землі в якості звичайної людини, щоб простий народ зміг зрозуміти та прийняти його. Саме тому Гавриїл обрав таких людей, як Йосип та Марія, в якості його посвятних батьків.

^{122:2.1 (1345.3)} Працю усього життя Ісуса на Урантії насправді розпочав Іван Хреститель. Захарія, батько Івана, належав до єврейського священства, тоді як його мати, Єлизавета, була членом більш процвітаючого родинного клану, до якого належала також Марія, мати Ісуса. Захарія та Єлизавета, хоча і були одружені довгі роки, не мали дітей.

^{122:2.2 (1345.4)} Це сталося наприкінці червня, 8 р. до н.е., близько трьох місяців після одруження Йосипа та Марії, в полудень одного дня Гавриїл з'явився перед Єлизаветою саме так, як він пізніше проявив свою присутність і перед Марією. Гавриїл сказав:

^{122:2.3 (1345.5)} "Поки твій чоловік, Захарія, стоїть перед жертовником у Єрусалимі, а зібрані люди моляться за прихід Спасителя, я, Гавриїл, прийшов оголосити, що скоро ти народиш сина, який буде передвісником цього Божественного Вчителя, і ти назвеш свого сина Іваном. Він зросте, відданий Господу Богу твоєму, і коли настане його повна зрілість, то зробить твоє серце щасливим, бо він зверне до Бога багато душ, і він також провіщатиме прихід зцілителя душ твого народу та духовного визволителя всього людства. Твоя родичка Марія стане матір'ю цієї обіцяної дитини, і я також з'явлюсь перед нею".

^{122:2.4 (1345.6)} Це видіння сильно налякало Єлизавету. Після відбуття Гавриїля вона довго обмірковувала цей досвід, довго думала про слова величного відвідувача, але не розповідала нікому окрім свого чоловіка про це одкровення аж до її подальшої зустрічі з Марією на початку лютого наступного року.

^{122:2.5 (1345.7)} Однак протягом п'яти місяців Єлизавета приховувала свою таємницю навіть і від свого чоловіка. Після того, як вона розповіла йому історію відвідування Гавриїла, Захарія перебував у дуже скептичному настрої і протягом кількох тижнів сумнівався в цьому досвіді, і лише тоді неохоче погодився повірити відвідуванню Гавриїла своєї дружини, коли вже не залишилось ніяких сумнівів у тому, що вона очікує народження дитини. Захарія був дуже розгублений перспективою материнства Єлизавети, але не сумнівався в чесності своєї дружини, незважаючи на свій вік. Тільки за шість тижнів до народження Івана, Захарія, у результаті вразившого його сну, повністю переконався в тому, що Єлизавета стане матір'ю сина долі, який мав підготувати шлях приходу Месії.

^{122:2.6 (1346.1)} Гавриїл з'явився перед Марією близько середини листопада 8 р. до н.е., коли вона працювала у своєму домі в Назареті. Пізніше, коли Марія усвідомила, що стане матір'ю, вона переконала Йосипа дозволити їй здійснити подорож до Міста Юди, що був розташований у горах за чотири милі на захід від Єрусалиму, щоб відвідати Єлизавету. Гавриїл повідомив кожну з цих майбутніх матерів про те, що з'являвся також іншій. Звичайно, вони бажали побачитися, поділитися своїм досвідом та обговорити ймовірні майбутні долі їх синів. Марія залишилася зі своєю дальньою кузиною три тижні. Єлизавета дуже допомогла зміцнити віру Марії в появу Гавриїла, так що вона повернулася додому більш відданою тому материнському поклику, що готував її стати матір'ю дитини долі, яку вона так скоро мала подарувати світові в якості беззахисного немовляти, звичайного та нормального земного малюка.

^{122:2.7 (1346.2)} Іван народився у Місті Юди 25 березня 7 р. до н.е. Захарія та Єлизавета дуже раділи усвідомлюючи, що син народився саме так, як і обіцяв Гавриїл, і коли восьмого дня вони привели дитину на обрізання, вони формально охрестили його Іваном, як їм було напередодні вказано. Племінник Захарія вирушив до Назарета, несучи повідомлення Марії від Єлизавети про те, що її син народився і його нарекли Іваном.

^{122:2.8 (1346.3)} Із самого дитинства батьки Івана розумно переконували його у тому, що він повинен стати духовним лідером та релігійним вчителем. І плодючий грунт його серця був завжди чутливий до цих стимулюючих роздуми посівів. Ще будучи дитиною Іван часто бував у храмі під час батьківської служби, і важливість усього побаченого ним надзвичайно вразила його.

^{122:3.1 (1346.4)} Одного вечора близько заходу сонця, до того, як Йосип повернувся додому, Гавриїл з'явився Марії біля низького кам'яного столу і, після того, як вона зібралася із самовладанням, сказав: "Я прийшов за наказом того, хто є моїм Господом, і того, кого ти будеш любити та вигодовувати. Тобі, Маріє, я несу гарну звістку, коли оголошую, що запліднення твоє, що ти несеш у собі, було висвячено небом, і що в свій час ти станеш матір'ю сина, якого ти наречеш Ісус, і він започаткує царство небесне на землі і серед людей. Не говори про це нікому, окрім Йосипа і Єлизавети, твоєї родички, до якої я також з'явився, і яка незабаром також народить сина, якому буде дане ім'я Іван, і який приготує шлях для послання визволення, що твій син з великою силою та глибокою переконливістю оголосить людям. І не сумнівайся в моєму слові, Маріє, бо саме цей дім було обрано місцем життя для дитини долі. Моє благословення є на тобі, сила волі Всевишніх зміцнить тебе, а Господь всієї землі буде охороняти тебе".

^{122:3.2 (1346.5)} Довгі тижні Марія у тайні розмірковувала про цей візит, тримаючи його в своєму серці, аж допоки вона впевнилася у своїй вагітності, перш ніж відважилась повідомити про ці надзвичайні події своєму чоловікові. Дізнавшись про все це Йосип, хоча він і мав велику довіру до Марії, був дуже стурбований, так, що навіть не міг спати протягом багатьох ночей. Спочатку Йосип мав сумніви щодо візиту Гавриїла. Потім, коли він майже переконався, що Марія дійсно чула голос і бачила форму божественного посланця, його розуму було дуже важко уявити, як такі речі можуть статися. Як може нащадок людини стати дитиною божественного призначення? Йосип няк не міг узгодити ці суперечливі ідеї, аж коли після кількох тижнів роздумів, разом — він і Марія, дійшли висновку, що вони були обрані, для того, щоб стати батьками Месії, хоча й це навряд чи і була єврейська концепція, що очікуваний спаситель буде божественної природи. Як тільки цей знаменний висновок було досягнуто Марія поквапливо вирушила відвідати Єлизавету.

^{122:3.3 (1347.1)} Після свого повернення Марія відправилася відвідати своїх батьків, Йоахима і Ганну. Її двоє братів та дві сестри, а також її батьки завжди мали дуже скептичне ставлення щодо божественної місії Ісуса, хоча, звичайно, в той час вони нічого не знали про візит Гавриїла. Але Марія довірилася своїй сестрі Саломії у тому, що вважає свого сина призначеним стати великим учителем.

Оголошення Гавриїла Марії було зроблене наступного дня після зачаття Ісуса і стало єдиною надприродною подією, пов'язаною із її досвідом виношування та народження обіцяного дитя.

^{122:4.1 (1347.3)} Йосип не міг примиритися з уявленням про те, що Марія має народити надзвичайну дитину, аж допоки не пережив дуже вразивший його сон. У цьому сні йому з'явився сяючий небесний вісник, який серед іншого, сказав: «Йосипе, я з'явився за наказом Того, хто нині править на небесах, і мені наказано розповісти тобі про твого сина, якого народить Марія, і який стане великим світлом у цьому світі. В ньому буде життя, і його життя стане світлом для усього людства. Напочатку він прийде до свого власного народу, але ж вони навряд чи зможуть прийняти його; але всім, хто прийме його, він покаже те, що вони є діти Бога». Після цього досвіду Йосип більше не мав цілковитих сумнівів в історії Марії про візит Гавриїла та в обітниці, що досі ненароджений син стане божественним посланцем світу.

^{122:4.2 (1347.4)} У всіх цих явленнях не було сказано нічого про дім Давида. Ніколи не було зроблено жодних не натяків на те, що Ісус стане "визволителем євреїв", навіть про те, що він буде довгоочікуваним Месією теж нічого не було сказано. Ісус не був таким Месією, якого очікували євреї, але він був визволителем світу. Його місія була для всіх рас і народів, а не тільки для якоїсь однієї групи.

^{122:4.3 (1347.5)} Йосип не був із роду Царя Давида. У Марії було більше від роду Давиду, ніж у Йосипа. Хоча це і є правдою, що Йосип разом з Марією вирушили до міста Давида — Вифлеєму — для реєстрації за римським переписом, але приналежність Йосипа до "дому Давида" визначалась тим, що за шість поколінь до Йосипа, його предок за батьківською лінією, будучи сиротою, був усиновлений певним Задоком, прямим нащадком Давида.

^{122:4.4 (1347.6)} Більшість з так званих Месіанських пророцтв Старого Завіту було підлаштовано відповідати Ісусу багато років потому, як він жив на землі. Протягом століть єврейські пророки проголошували про прихід визволителя, і ці обіцянки було витлумачено наступними поколіннями в якості відсилки до нового єврейського правителя, який займе трон Давида і, за допомогою вигаданих чудесних методів Мойсея, відновить у Палестині потужну націю, яка буде вільна від будь-якої іноземної домінації. Знову ж таки, багато метафорічних пасажів, знайдених у святому Письмі, були пізніше спотворені, щоб відповідати місії життя Ісуса. Багато Старозавітних пророцьких висловів були також спотворені для того, щоб здавалося, що вони відносяться до якогось з епізодів земного життя Майстра. Сам Ісус одного дня публічно відкинув будь-який зв'язок із царською родиною Давида. Навіть пасаж «діва народить сина» був змінений на «незаймана народить сина». Це також стосується багатьох генеалогій як Йосифа, так і Марії, які були створені після закінчення життєвого шляху Михаїла на землі. Багато із цих родових ліній містять багатьох предків Майстра, але в цілому вони не є достовірними і не можуть бути підтверджені фактами. Ранні послідовники Ісуса занадто часто піддавалися спокусі привести всі старі висловлювання пророків у відповідність до життя свого Господа та Майстра.

^{122:5.1 (1348.1)} Йосип був людиною м'якої вдачі, надзвичайно сумлінною, і в усьому був вірний релігійним установам і практикам свого народу. Він мало говорив, але думав багато. Жалкий стан єврейського народу дуже турбував Йосипа. В юності серед його восьми братів і сестер він був більш веселим, але під час ранніх років подружнього життя (під час дитинства Ісуса) він періодично страждав від легкої духовної розгубленості. Ці прояви його темпераменту були значно поліпшені незадовго до його передчасної смерті після покращення економічного стану його родини, яке відбулося завдяки його підвищенню зі статусу столяра до ролі успішного підрядника.

^{122:5.2 (1348.2)} Темперамент Марії був доволі протилежним темпераменту її чоловіка. Вона зазвичай була веселою, дуже рідко засмучувалась і завжди мала сонячний настрій. Марія часто виражала свої почуття емоційно і ніколи не виглядала засмученою, аж поки не настала раптова смерть Йосипа. І вона навряд чи встигла відновитися від цього шоку, коли на неї впали турботи та виклики, пов'язані з надзвичайним життєвим шляхом її старшого сина, що так швидко розгортався перед її здивованим поглядом. Але на протязі всього цього незвичайного досвіду Марія була спокійною, мужньою та досить мудрою у своїх взаєминах зі своїм дивним і мало зрозумілим старшим сином та його братами та сестрами, що продовжували жити з ними.

^{122:5.3 (1348.3)} Від свого батька Ісус успадкував більшу частину своєї надзвичайної м’якості та дивовижного співчуття до людської природи; він також успадкував свій дар видатного вчителя та свою вражаючу здатність до праведного гніву від своєї матері. У своїх реакціях на доросле життєве середовище Ісус одного дня міг бути, подібно до свого батька, медитативним та поклонним, іноді відрізняючись виразною сумністю, але частіше він йшов до своєї мети в манері оптимістичної та рішучої диспозиції своєї матері. Загалом, темперамент Марії мав тенденцію домінувати в житті божественного Сина в його дорослі роки, у час, коли він робив важливі кроки свого дорослого життя. У деяких аспектах Ісус поєднував риси своїх батьків; в інших ситуаціях він проявляв риси одного на контрасті із рисами іншого.

^{122:5.4 (1348.4)} Від Йосипа Ісус отримав його вимогливість у вивченні і виконанні єврейських церемоній, а також незвично глибоке знання єврейських священних писань; від Марії він одержав ширший погляд на релігійне життя та більш ліберальні погляди на особисту духовну свободу.

^{122:5.5 (1349.1)} Родини як Йосипа, так і Марії були добре освічені для свого часу. Для свого часу і свого соціального становища Йосип і Марія мали набагато вищий за середній рівень освіти. Він був мислителем, вона вміла гарно планувати, була майстринею адаптації, а також практичною у безпосередньому виконанні справ. Йосип був людиною з чорними очима та темним волоссям, а Марія мала брунатні очі та була майже блондинкою.

^{122:5.6 (1349.2)} Якби Йосип продовжував жити, він, безсумнівно, став би людиною, що непохитно вірить у божественну місію свого старшого сина. Марія коливалася між вірою та сумнівом; на неї сильно впливала позиція, яку займали її інші діти, а також її друзі та родичі, але впевнитись в остаточному ставленні їй завжди допомагали спогади про явлення до неї Гавриїла, що сталося одразу після зачаття дитини.

^{122:5.7 (1349.3)} Марія була вправною ткалею і мала більший, ніж середній рівень вправності у більшості побутових ремесел того часу; вона була доброю господинею та чудовою домогосподаркою. Як Йосип, так і Марія були добрими вчителями і дбали про те, щоб їхні діти були добре знані на науках того часу.

^{122:5.8 (1349.4)} Коли Йосип був молодим, він працював на батька Марії в будівництві прибудови до будинка батька, і саме тоді, коли Марія принесла Йосипу кубок води під час обіду, почалася історія кохання пари, якій судилося стати майбутніми батьками Ісуса.

^{122:5.9 (1349.5)} Йосип і Марія одружилися за єврейським звичаєм у домі Марії на околиці Назарету коли Йосипу був двадцять один рік. Цей шлюб завершив звичайний період залицяння тривалістю майже два роки. Незабаром вони переїхали в свій новий будинок у Назареті, який був побудований Йосипом із допомогою двох його братів. Будинок розташовувався біля підніжжя пагорба, з якого так відкривався такий чарівний вид на навколишню місцевість. В цьому спеціально побудованому домі молоді батьки очікували на обіцяну дитину навіть не уявляючи, що ця знаменна у всесвіті подія станеться не в їхньому домі, а в той момент, коли вони будуть у Вифлеємі Юдейськім.

^{122:5.10 (1349.6)} Більша частина родини Йосипа повірила у вчення Ісуса, але дуже небагато з родичів Марії вірили в нього допоки він не пішов із цього світу. Йосип більше схилявся до духовної концепції очікуваного Месії, але Марія та її родина, особливо її батько, вірили в Месію, як у земного визволителя та політичного правителя. Незадовго до того предки Марії виразно ідентифікували себе із діяльністю Маккавея.

^{122:5.11 (1349.7)} Йосип рішуче притримувався