81:0.1 (900.1) Незалежно від злетів і падінь, які відбувались в процесі реалізації планів покращення світу, планів, які беруть свій початок в місіях Калігастії та Адама, базова органічна еволюція людського виду продовжувала рухати раси цього світу вперед шляхом людського прогресу та расового розвитку. Еволюцію можна затримати, але її не можна зупинити.

81:0.2 (900.2) Вплив фіолетової раси, хоча й набагато менший, ніж було заплановано, призвів до такого прогресу в розвитку цивілізації, який, з часів Адама, значно перевищив прогрес людства, що відбувся протягом всього його попереднього існування, а цей час становить майже мільйон років.

81:1.1 (900.3) Приблизно через тридцять п'ять тисяч років після часів Адама, колискою цивілізації все ще була південно-західна Азія, а саме — територія, що простягалась від долини Нілу на схід й дещо на північ через північну Аравію, через Месопотамію, і далі в Туркестан. Варто зазначити, що клімат був вирішальним фактором у заснуванні цивілізації саме в цьому регіоні.

81:1.2 (900.4) Саме великі кліматичні та геологічні зміни в північній Африці та західній Азії завершили ранні міграції Адамітів, відсікаючи їх від Європи в наслідок розширення Середземного моря й відхиляючи напрямок їхньої міграції до півночі та сходу, в Туркестан. В часи завершення цих піднесень земної поверхні та пов'язаних з ними кліматичних змін, що завершились приблизно 15,000 до н. е., цивілізація в усьому світі, за винятком культурного ферменту і біологічного резерву Андітів, що були досі обмежені Азійськими горами на сході та Європейськими лісами, що розширювались на заході, зайшла в глухий кут.

81:1.3 (900.5) Тепер кліматична еволюція була готова зробити те, чого раніше не вдалось досягнути усіма іншими засобами, а саме — змусити євразійську людину відмовитись від полювання на користь більш прогресивних методів — випасання худоби та землеробства. Еволюція може бути повільною, але вона надзвичайно ефективна.

81:1.4 (900.6) Оскільки в первинному сільському господарстві широко застосовувались робітники-раби, землеробів зневажали як мисливці, так і пастухи. Протягом віків вважалося принизливим орати землю; тому в ті дні виникла ідея про те, що праця на землі — це прокляття, хоча насправді це найбільше з усіх благословінь. Навіть за часів Каїна та Авеля усі жертви пастушого життя цінувалися набагато більше, ніж дари землеробства.

81:1.5 (900.7) Звичайно людина еволюціонувала із мисливця в землероба проходячи через еру пастуха, так сталося і з Андітами, однак дуже часто еволюційний тиск кліматичної необхідності змушував цілі племена переходити безпосередньо від мисливства до успішного землеробства. Але такий феномен негайного переходу від полювання до землеробства відбувався лише в тих регіонах, що мали високий ступінь змішування еволюційних рас із фіолетовою.

81:1.6 (901.1) Люди, що належали до еволюційних рас (особливо китайці) навчились висівати насіння і вирощувати урожай ще за давніх часів; в цьому їм допомогли спостереження за процесом проростання зерна, що випадково потрапляло до вологого середовища або того, яке вони клали у могили в якості їжі для померлих. На всій території південно-західної Азії, на теренах родючих річкових долин та прилеглих до них рівнин, Андіти використотвували поліпшені сільськогосподарські техніки, успадковані ними від їхніх предків, що зробили землеробство та садівництво своїми основними заняттями в межах другого саду.

81:1.7 (901.2) Протягом тисяч років нащадки Адама вирощували пшеницю та ячмінь по всіх високогір'ях верхньої частини Месопотамії використотвуючи методи, розроблені і впроваджені в Саду. Тут зустрілися, торгували та соціально змішувалися нащадки Адама та Адамсона.

81:1.8 (901.3) Саме ці вимушені зміни умов життя змусили велику частку людської раси стати всеїдною в своїй дієтичній практиці. Поєднання дієти з пшениці, рису та овочів із м'ясом, яке приносив випас худоби, стало великим кроком вперед, поліпшивши здоров'я й збільшивши життєву силу цих древніх народів.

81:2.1 (901.4) Розвиток культури базується на вдосконаленні знаряддь цивілізації. Й інструменти, які людина використовувала в процесі свого зростання починаючи зі стану дикуна, були ефективні лише доти, допоки вони вивільняли сили людини для виконання інших, вищих завдань.

81:2.2 (901.5) Ви, ті хто наразі живе в період сучасного розквіту культури і початку прогресу в соціальному житті, ті, хто насправді має деякий вільний час на те, щоб мислити про суспільство та цивілізацію, не повинні забувати, що ваші древні предки мали дуже небагато або й взагалі не мали вільного часу, який вони могли б присвятити вдумливій рефлексії та роздумам на суспільні теми.

81:2.3 (901.6) Першими чотирьма великми досягеннями людської цивілізації стали:

81:2.4 (901.7) 1. Використання вогню.

81:2.5 (901.8) 2. Приручення тварин.

81:2.6 (901.9) 3. Перетворення полонених у рабів.

81:2.7 (901.10) 4. Приватна власність.

81:2.8 (901.11) Хоча й вогонь, перше велике відкриття, врешті-решт відкрив двері до світу науки, він становив невелику цінність в цьому аспекті для первісної людини. Древні люди відмовлялись визнавати природні причини в якості пояснень звичайних і повсякденних феноменів.

81:2.9 (901.12) Коли їх питали про те, звідкіля взявся вогонь, проста історія про Андона та кремінь була швидко замінена легендою про те, як якийсь Прометей вкрав його на небі. Давні люди шукали надприродні пояснення всім тим природним явищам, які вони не були у змозі зрозуміти особистого; нажаль багато сучасних людей продовжують так робити. Деперсоналізація так званих природних явищ тривала багато віків, і цей процес ще досі не завершено. Однак відвертий, чесний і безстрашний пошук справжніх причин породив сучасну науку: вона перетворила астрологію в астрономію, алхімію в хімію, а магію в медицину.

81:2.10 (901.13) В епоху, що передувала появі машин, єдиним способом виконати роботу, не роблячи її самостійно було використання тварин. Приручення тварин надало людині живі інструменти, розумне використання яких запроторило шлях подальшому розвитку сільського господарства і транспорту. Без цих тварин людина не могла б піднятися зі свого первісного стану до наступних рівнів цивілізації.

81:2.11 (902.1) Більшість тварин, що найкраще підходили для їх приручення, були розповсюджені в Азії, особливо її центральних та південно-західних регіонах. Це була одна з тих причин, завдяки яким цивілізація розвивалась швидше в цьому регіоні, порівняно з іншими частинами світу. Багато з цих тварин були приручені двічі раніше, й в епоху андітів вони були приручені знову. Однак собака залишався з мисливцями ще з того самого часу, як його приручила синя людина, і це сталось набагато раніше до цього.

81:2.12 (902.2) Андіти з Туркестану були першими народами, які приручили і широко використовували коня, й це було ще однією із тих причин, завдяки яким їх культура так довго була домінуючою. 5000 р. до н. е. месопотамські, туркестанські та китайські фермери вже почали розводити овець, кіз, корів, верблюдів, коней, птахів та слонів. Вони використовували биків, верблюдів, конів та яків в якості тяглових тварин. До цього сама людина була тягловою твариною. Колись один із правителів синьої раси тримав в своїй колонії сто тисяч тяглових людей.

81:2.13 (902.3) Інституції рабства та приватної власності на землю народились разом іх з землеробством. Рабство покращувало рівень життя господаря і надавало більше вільного часу для соціальної культури.

81:2.14 (902.4) Дика людина є рабом природи, однак цивілізація, заснована на науці повільно надає людству все більше свободи. Завдяки допомозі тварин, вогню, вітру, води, електрики та інших досі не відкритих джерел енергії, людина визволила, і буде продовжувати визволяти себе від необхідності безкінечної тяжкої праці. Незважаючи на тимчасові проблеми, спричинені плодоносним винаходом машин, кінцеві вигоди, що їх можна отримати від таких механістичних винаходів, є неоціненними. Цивілізація ніколи не зможе процвітати, не кажучи вже про те, що її неможливо встановити доти, допоки у людини немає вільного часу для того щоб думати, планувати, уявляти собі нові та кращі способи робити речі і вдовольняти потреби.

81:2.15 (902.5) Спочатку людина просто присвоювала собі притулок, жила під виступами скель або в печерах. Далі вона навчилась використотвувати такі природні матеріали, як дерево і камінь для створення сімейних хат. Й нарешті людина вступила в свою творчу епоху будівництва будинків, навчившись виробляти цеглу та інші будівельні матеріали.

81:2.16 (902.6) Народи височин Туркестану були першими з числа тих більш сучасних рас, які будували свої домівки з дерева, будинки, що зовсім не відрізнялись від ранніх дерев'яних хат американських піонерів-переселенців. На рівнинах людське житло будували із цегли; пізніше — з випаленої цегли.

81:2.17 (902.7) Древні раси людей, які жили вздовж рік будували свої хати, встановлюючи високі стовпи в землі по колу; після цього верхівки збирались докупи, створюючи каркас хати, який уподальшому переплітався поперечними очеретами, повністю така конструкція нагадувала величезний перевернутий кошик. Потім цю структуру можна було обмазати глиною і, після висихання на сонці, вона становила собою цілком придатну для проживання оселю, що захищала від негоди.

81:2.18 (902.8) Ідея виплітати різноманітні корзини з гілок виникла незалежно саме завдяки цим давнім типам хат. В однієї з груплюдей ідея виготовляти гончарі вироби виникла в результаті спостереження за наслідками мащення таких каркасів зі стовпів вологою глиною. Практика закалювання гончарних виробів шляхом їх випалювання була відкрита тоді, коли одна з цих примітивних хат, обмазаних глиною, випадково згоріла. Мистецтва давніх днів у багатьох випадках виникали завдяки випадковим подіям, що траплялись під час щоденного звичайного життя ранніх народів. Принаймні, в тому, що стотсується еволюційного прогресу людства до приходу Адамата, так було майже завжди.

81:2.19 (903.1) Хоча гончарство і було вперше запроваджене персоналом Планетарного Принца близько півмільйона років тому, протягом більш ніж ста п'ятдесяти тисяч років виготовлення глиняного посуду практично припинилось. Лише тільки нодіти-попередники шумерів, що жили в затотках і на узбережжях продовжували виготовляти глиняні вироби. Мистецтво гончарства у подальшому було відроджене в часи Адама. Поширення цього мистецтва відбувалось одночасно із розширенням пустель Африки, Аравії та Центральної Азії, й воно розповсюджувалось послідовними хвилями поліпшення гончарної техніки з Месопотамії по всій Східній півкулі.

81:2.20 (903.2) Розвитотк цих цивілізацій епохи андітів не завжди можна відстежити за стадіями розвинутотсті їх гончарства чи інших мистецтв. Поступовий хід еволюції людства був неймовірно ускладнений як режимом Даламатії, так і Едему. Часто було так, що пізніші вази та знаряддя праці були гірші за своєю якістю, порівняно з ранніми виробами більш чистоткровних Андітських народів.

81:3.1 (903.3) Кліматичне знищення багатих, відкритих лукових полювальних та пасових земель Туркестану, починаючи з 12 000 р. до н. е., змусило людей цих регіонів звернутися до нових форм промисловості та грубого виробництва. Дехто звернувся до вирощування домашніх стад, інші стали аграріями або збирачами водних продуктів харчування, але вищий тип андітських інтелектів вибрав зайняття торгівлею та виробництвом. Навіть стало звичаєм для цілих племен присвятити себе розвитку однієї промисловості. Від долини Нілу до Гіндукушу та від Гангу до Жовтої ріки головним заняттям вищих племен стало вирощування землі, з торгівлею як додатковою діяльністю.
81:3.2 (903.4) Зростання торгівлі та виробництва сировини в різні товари комерції безпосередньо сприяло створенню тих ранніх та напівмирних громад, які мали великий вплив на поширення культури та мистецтв цивілізації. До епохи широкої світової торгівлі, соціальні спільноти були племінними - розширеними сімейними групами. Торгівля приводила до спільноти різні види людей, тим самим сприяючи швидшому крос-оплідненню культури.
81:3.3 (903.5) Близько дванадцяти тисяч років тому наставала ера незалежних міст. І ці примітивні торговельні та виробничі міста були завжди оточені зонами сільського господарства та скотарства. Хоча це правда, що промисловість була сприята піднесенням стандартів життя, ви не повинні мати неправильного уявлення про вишуканість раннього міського життя. Ранні раси не були надто охайними та чистими, і середнє примітивне громадство піднімалося від одного до двох футів кожні двадцять п'ять років внаслідок простого накопичення бруду та сміття. Деякі з цих стародавніх міст також швидко піднімалися над оточуючою землею, тому що їх невипалені глиняні хати були короткоживучими, і було прийнято будувати нові житла безпосередньо на руїнах старих.
81:3.4 (903.6) Широке використання металів було характерною рисою цієї ери ранніх промислових та торговельних міст. Ви вже знайшли бронзову культуру в Туркестані, яка датується раніше 9000 р. до н. е., і Андіти швидко навчилися працювати з залізом, золотом та міддю. Але умови були дуже різними подалі від більш просунутих центрів цивілізації. Не було виразних періодів, таких як кам'яний, бронзовий та залізний віки; всі три існували в один і той же час в різних місцевостях.
81:3.5 (904.1) Золото було першим металом, який людина почала шукати; його було легко обробляти і спочатку використовували лише як прикрасу. Далі почали використовувати мідь, але не на широку масштабу, поки її не змішували з оловом, щоб зробити більш тверду бронзу. Відкриття змішування міді та олова для виробництва бронзи зробив один з Адамсонітів Туркестану, родовище міді якого випадково знаходилося поряд із родовищем олова.
81:3.6 (904.2) З появою примітивного виробництва та початком промисловості, комерція швидко стала найбільш впливовим фактором у поширенні культурної цивілізації. Відкриття торговельних каналів по суші та морю значно сприяло подорожам та змішуванню культур, а також злиттю цивілізацій. До 5000 р. до н.е. кінь був загальноприйнятим у цивілізованих та напівцивілізованих землях. У цих пізніших рас не тільки були домашні коні, але й різні види візків та колісниць. Епохи до, колесо вже було використано, але зараз транспортні засоби, оснащені таким обладнанням, стали універсально використовуватися як у комерції, так і у війні.
81:3.7 (904.3) Подорожуючий торговець та бродячий дослідник зробили більше для розвитку історичної цивілізації, ніж усі інші впливи разом взяті. Військові завоювання, колонізація та місіонерські походи, сприяні пізнішими релігіями, також були факторами поширення культури; але все це було вторинним по відношенню до торговельних відносин, які постійно прискорювалися завдяки швидко розвиваючимся мистецтвам і наукам промисловості.
81:3.8 (904.4) Вливання Адамічного стоку в людські раси не тільки прискорило темпи цивілізації, але також значно підбадьорило їхні схильності до пригод і досліджень, аж до того, що незабаром більша частина Євразії та північної Африки була заселена швидко розмножуючимися змішаними нащадками Андітів.
81:4.1 (904.5) Наближаючись до початку історичних часів, уся Євразія, північна Африка та Тихоокеанські острови вкриті змішаними расами людства. І сучасні раси виникли в результаті змішування та перезмішування п'яти базових людських стоків Урантії.
81:4.2 (904.6) Кожна раса Урантії характеризувалася певними відмінними фізичними ознаками. Адаміти та Нодіти мали вузькі голови; Андоніти були широкоголовими. Сангікські раси були середньоголовими, причому жовті та сині люди мали тенденцію до широких голів. Сині раси, коли змішувались з Андонітським стоком, були виразно широкоголовими. Вторинні Сангіки були середньо- та довгоголовими.
81:4.3 (904.7) Хоча ці розміри черепа є корисними для розшифровування расового походження, весь скелет є набагато більш надійним. У ранньому розвитку рас Урантії спочатку було п'ять відмінних типів структури скелета:
81:4.4 (904.8) 1. Андонічний, уродженці Урантії.
81:4.5 (904.9) 2. Первинний Сангік, червоний, жовтий та синій.
81:4.6 (904.10) 3. Вторинний Сангік, помаранчевий, зелений та індиго.
81:4.7 (904.11) 4. Нодіти, нащадки даламатів.
81:4.8 (904.12) 5. Адаміти, фіолетова раса.
81:4.9 (904.13) Оскільки ці п'ять великих расових груп активно перепліталися, постійне змішування мало тенденцію затемнювати тип Андоніту через домінуючу спадковість Сангіку. Лапландці та ескімоси є сумішшю рас Андоніту та Сангіку-блакитних. Їхні скелетні структури найбільше зберігають первісний тип Анд
81:4.10 (905.1) Тому, в загальному, коли за останні двадцять тисяч років виявляються людські залишки, буде неможливо чітко визначити п'ять оригінальних типів. Дослідження таких скелетних структур покаже, що людство тепер поділено приблизно на три класи:
81:4.11 (905.2) 1. Кавказоїди — це суміш Андітів, що походять від Нодитів та Адамічного насіння, що подальше модифікувалися за допомогою першорядного і (деякого) вторинного Сангікського змішування та значного перехресного Андонічного. До цієї групи включаються західні білі раси, разом з деякими індійськими та туранськими народами. Об'єднуючим фактором у цьому поділі є більша або менша частка спадковості Андітів.
81:4.12 (905.3) 2. Монголоїди — первинний тип Сангіків, до якого входять оригінальні червоні, жовті та сині раси. Китайці та американські індіанці належать до цієї групи. В Європі монголоїдний тип був змодифікований вторинним змішуванням Сангіків та Андонітів, ще більше — за допомогою Андітів. Малайці та інші індонезійські народи включені в цю класифікацію, хоча вони містять високий відсоток крові вторинних Сангіків.
81:4.13 (905.4) 3. Негроїди — вторинний тип Сангіків, до якого спочатку входили помаранчеві, зелені та індиго раси. Цей тип найкраще ілюструється на прикладі негрів, і його можна знайти в Африці, Індії та Індонезії, де були розташовані вторинні раси Сангіків.
81:4.14 (905.5) У Північному Китаї є певне змішування кавказоїдного та монголоїдного типів; на Сході кавказоїдний та негроїдний змішались; в Індії, як і в Південній Америці, представлені всі три типи. І характеристики скелета трьох виживаючих типів все ще зберігаються і допомагають ідентифікувати пізніші предки сучасних людських рас.
81:5.1 (905.6) Біологічна еволюція та культурна цивілізація не обов'язково корелюють; органічна еволюція в будь-яку епоху може продовжуватися незалежно в самому центрі культурного занепаду. Але коли досліджуються довгі періоди людської історії, буде помічено, що врешті-решт еволюція та культура стають пов'язаними як причина і наслідок. Еволюція може рухатися вперед без культури, але культурна цивілізація не процвітає без достатньої основи попереднього расового прогресу. Адам і Єва не вводили жодного мистецтва цивілізації, чужого для прогресу людського суспільства, але адамітська кров посилила природні здібності рас і прискорила темпи економічного розвитку та індустріального прог
81:5.2 (905.7) Через сільське господарство, домашніх тварин та вдосконалену архітектуру людство поступово виходило з найгіршого з безперервної боротьби за життя і почало шукати, чим можна зробити процес життя солодшим; і це був початок прагнення до вищих і ще вищих стандартів матеріального комфорту. Через виробництво та промисловість людина поступово збільшує вміст задоволення в смертному житті.
81:5.3 (906.1) Але культурне суспільство - це не великий і добродійний клуб спадкових привілеїв, в який усі люди народжуються з вільним членством і повною рівністю. Це скоріше високий і постійно просуваючийся цех робітників землі, який допускає до своїх рядів лише знать тих робітників, які прагнуть зробити світ кращим місцем для життя їх дітей і дітей їх дітей та просування у подальших віках. І цей цех цивілізації стягує високу плату за вступ, накладає суворі та ригористичні дисципліни, висуває важкі покарання на всіх дисидентів і нонконформістів, при цьому він надає небагато особистих ліцензій або привілеїв, крім тих, що посилюють безпеку проти загальних небезпек та расових небезпек.
81:5.4 (906.2) Соціальна асоціація - це форма страхування виживання, яку люди вчилися вважати вигідною; тому більшість осіб готові заплатити ті премії самопожертви та обмеження особистої свободи, які суспільство вимагає від своїх членів у замін на цей посилену групову захист. Коротше кажучи, сучасний соціальний механізм - це план страхування методом проб і помилок, розроблений з метою надання певного ступеня впевненості та захисту від повернення до страшних та антисоціальних умов, які характеризували ранній досвід людської раси.
81:5.5 (906.3) Таким чином, суспільство стає кооперативною схемою забезпечення громадянської свободи через установи, економічної свободи через капітал та винаходи, соціальної свободи через культуру, та свободи від насильства через поліцейське регулювання.
81:5.6 (906.4) Сила не робить право, але вона змушує дотримуватися загальновизнаних прав кожного наступного покоління. Основне завдання уряду - це визначення права, справедливе та чесне регулювання класових відмінностей та забезпечення рівності можливостей відповідно до норм закону. Кожне людське право пов'язане зі соціальним обов'язком; груповий привілей - це механізм страхування, який невідмінно вимагає повну оплату високих премій за групове обслуговування. І права групи, як і права індивіда, повинні бути захищені, включаючи регулювання статевої схильності.
81:5.7 (906.5) Свобода, підконтрольна груповому регулюванню, є законною метою соціальної еволюції. Свобода без обмежень - це марна та фантастична мрія нестабільних та легкомислих людських розумів.
81:6.1 (906.6) Хоча біологічна еволюція постійно рухалася вгору, багато в чому культурна еволюція вийшла з долини Євфрату хвилями, які послаблювалися з часом, поки, нарешті, весь чистий родовід Адамічного потомства не вийшов, щоб збагатити цивілізації Азії та Європи. Раси не змішалися повністю, але їхні цивілізації змішалися у значній мірі. Культура поступово поширилася по всьому світу. І цю цивілізацію потрібно підтримувати та сприяти, адже сьогодні не існує нових джерел культури, немає андітів, які би стимулювали та стимулювали повільний прогрес еволюції цивілізації.
81:6.2 (906.7) Цивілізація, яка зараз розвивається на Урантії, виростала з, і ґрунтується на, наступних факторах:
81:6.3 (906.8) 1. Природні обставини. Природа та масштаби матеріальної цивілізації в значній мірі визначаються доступними природними ресурсами. Клімат, погода та численні фізичні ум
81:6.4 (907.1) На початку ери Андітів у всьому світі було лише дві обширні і родючі відкриті мисливські зони. Одна знаходилася в Північній Америці і була заселена Амеріндцями; інша знаходилася на півночі від Туркестану і частково була заселена Андонік-жовтою расою. Вирішальними факторами у розвитку вищої культури
81:6.5 (907.2) Конфігурація континентів та інші ситуації з розташуванням земель впливають на визначення миру або війни. Дуже небагато урантійців коли-небудь мали таку сприятливу можливість для неперервного та незаваджаного розвитку, як отримали народи Північної Америки - захищені майже з усіх боків величезними океанами.
81:6.6 (907.3) 2. Капітальні товари. Культура ніколи не розвивається в умовах бідності; відпочинок є необхідним для прогресу цивілізації. Індивідуальний характер моральної та духовної цінності може бути здобутий у відсутності матеріального достатку, але культурна цивілізація виникає лише з тих умов матеріального процвіту, які сприяють відпочинку, поєднаному з амбіціями.
81:6.7 (907.4) Під час первісних часів життя на Урантії було серйозним і серйозним заняттям. І саме для втечі від цієї нескінченної боротьби та невпинної праці людство постійно мало тенденцію до переселення в санітарні кліматичні зони тропіків. Хоча ці тепліші зони проживання дозволяли певне зменшення напруженої боротьби за існування, раси і племена, які таким чином шукали полегшення, рідко використовували свій незаслужений відпочинок для просування цивілізації. Соціальний прогрес неодмінно випливав з думок та планів тих рас, які своїм розумним трудом навчилися добувати прожиток з землі з меншими зусиллями та скороченими днями праці, і тому змог
81:6.8 (907.5) 3. Наукові знання. Матеріальні аспекти цивілізації завжди повинні очікувати накопичення наукових даних. Пройшло багато часу після відкриття лука і стріл і використання тварин для потужності, перш ніж людина дізналась, як приручити вітер і воду, щоб бути супроводженим використанням пари і електрики. Але повільно інструменти цивілізації поліпшувалися. Ткацтво, гончарство, одомашнення тварин і обробка металів були супроводжені епохою письма і друку.
81:6.9 (907.6) Знання - це сила. Винахід завжди передує прискоренню культурного розвитку в масштабі всього світу. Наука і винахідництво найбільше скористалися від друкарського пресу, і взаємодія всіх цих культурних та винахідницьких діяльностей значно прискорила темпи культурного прогресу.
81:6.10 (907.7) Наука вчить людину говорити новою мовою математики та тренує його думки у напрямку точної вимогливості. І наука також стабілізує філософію через усунення помилок, в той час як вона очищує релігію від забобонів.
81:6.11 (907.8) 4. Людські ресурси. Людська сила є незамінною для розповсюдження цивілізації. При рівних умовах численніший народ буде домінувати в цивілізації меншої раси. Отже, недостатнє збільшення чисельності до певної межі перешкоджає повному втіленню національної долі, але настає момент приросту населення, коли подальше зростання стає самогубним. Помноження числа людей понад оптимальне співвідношення людина-земля означає або зниження стандартів життя, аб
81:6.12 (908.1) Вас іноді шокує спустошення війни, але ви повинні визнати необхідність вирощування великої кількості смертних, щоб надати достатню можливість для соціального і морального розвитку; при такій планетарній родючості незабаром виникає серйозна проблема перенаселення. Більшість населених світів малі. Урантія є середньою, можливо, трохи замалим розміром. Оптимальна стабілізація національного населення сприяє культурі і запобігає війні. І мудра нація, яка знає, коли треба припинити рости.
81:6.13 (908.2) Але континент, найбільш багатий природними родовищами та найпередовішим механічним обладнанням, зробить мало прогресу, якщо інтелект його людей занепадає. Знання можна отримати через освіту, але мудрість, яка є невід'ємною частиною справжньо
81:6.14 (908.3) 5. Ефективність використання матеріальних ресурсів. Багато залежить від мудрості, проявленої у використанні природних ресурсів, наукових знань, капітальних товарів та людського потенціалу. Головний фактор у ранній цивілізації був силою, що була застосована мудрими соціальними майстрами; первісному людині цивілізація буквально нав'язувалася його переважними сучасниками. Добре організовані та вищі меньшості в значній мірі правили цим світом.
81:6.15 (908.4) Сила не робить право, але сила робить те, що є і що було в історії. Лише нещодавно Урантія досягла того моменту, коли суспільство готове обговорювати етику сили і права.
81:6.16 (908.5) 6. Ефективність мови. Розповсюдження цивілізації повинно чекати на мову. Живі та розвиваючіся мови гарантують розширення цивілізованого мислення та планування. У ранні часи було зроблено важливі прогреси в мові. Сьогодні існує велика потреба в подальшому лінгвістичному розвитку для сприяння вираженню розвиваючої думки.
81:6.17 (908.6) Мова розвивалася з групових асоціацій, кожна місцева група розробляла свою власну систему обміну словами. Мова формувалася через жести, знаки, крики, імітаційні зв
81:6.18 (908.7) Різниця в мовах завжди була великою перешкодою для розповсюдження миру. Перед розповсюдженням культури по всій расі, континенту чи всьому світу, слід подолати діалекти. Універсальна мова сприяє миру, забезпечує культуру та підвищує щастя. Навіть коли мови світу зведено до декількох, їх освоєння провідними культурними народами значно впливає на досягнення всесвітнього миру та процвітання.
81:6.19 (908.8) Хоча на Урантії було зроблено дуже мало прогресу у створенні міжнародної мови, багато чого було досягнуто за допомогою встановлення міжнародного комерційного обміну. І всі ці міжнародні відносини слід сприяти, незалежно від того, стосуються вони мови, торг
81:6.20 (909.1) 7. Ефективність механічних пристроїв. Прогрес цивілізації безпосередньо пов'язаний з розробкою та володінням інструментами, машинами та каналами розподілу. Удосконалені інструменти, винахідливі та ефективні машини визначають виживання конкуруючих груп на арені розвитку цивілізації.
81:6.21 (909.2) У ранні часи єдиною енергією, що застосовувалась для обробки землі, була людська сила. Це була довга боротьба замінити людей биками, оскільки це виводило людей з роботи. Останнім часом машини почали витісняти людей, і кожен такий прогрес безпосередньо сприяє розвитку суспільства, оскільки він визволяє людську силу для виконання більш цінних завдань.
81:6.22 (909.3) Наука, керована мудрістю, може стати великим соціальним визволителем людини. Механічна епоха може виявитися катастрофічною лише для нації, рівень інтелекту якої занадто низький, щоб виявити ті мудрі методи та звучні техніки для успішного пристосування до труднощів переходу, що виникають внаслідок раптової втрати роботи великою кількістю людей внаслідок занадто швидкого винаходу нових типів машин, що економлять працю.
81:6.23 (909.4) 8. Характер носіїв світла. Соціальна спадщина дозволяє людині стояти на плечах усіх, хто йшов перед нею, і хто додав хоча б щось до суми культури та знань. У цій роботі з передачі культурного вогню наступному поколінню, дім завжди буде основною установою. Наступними йдуть гра та соціальне життя, а потім школа, яка так само невід'ємна у складному та добре організованому суспільстві.
81:6.24 (909.5) Комахи народжуються повністю освіченими та готовими до життя - справді, дуже вузького та чисто інстинктивного існування. Людська дитина народжується без освіти; тому людина має можливість, контролюючи освітнє навчання молодшого покоління, значно модифікувати еволюційний хід цивілізації.
81:6.25 (909.6) Найважливішими впливами двадцятого століття, що сприяли розвитку цивілізації та підвищенню культури, були помітне збільшення світових подорожей та небувалі поліпшення методів комунікації. Однак поліпшення освіти не йшло в ногу з розширенням соціальної структури; сучасне розуміння етики теж не розвивалося відповідно до росту по більш чисто інтелектуальних і наукових лініях. А сучасна цивіліз
81:6.26 (909.7) 9. Расові ідеали. Ідеали одного покоління вирізають канали долі для безпосереднього нащадка. Якість носіїв соціального вогнища визначить, чи йде цивілізація вперед чи назад. Домівки, церкви і школи одного покоління передбачають характерний тренд наступного покоління. Моральний та духовний рух раси чи нації в значній мірі визначає культурну швидкість цієї цивілізації.
81:6.27 (909.8) Ідеали піднімають джерело соціального потоку. І жоден потік не підніметься вище свого джерела, незалежно від того, який метод тиску або напрямного контролю може бути використаний. Двигунна сила навіть найбільш матеріальних аспектів культурної цивілізації проживає в найменш матеріальних досягненнях суспільства. Інтелект може контролювати механізм цивілізації, мудрість може керувати ним, але духовний ідеалізм - це енергія, яка дійсно піднімає та просуває людську культуру з одного рівня досягнень до іншого.
81:6.28 (910.1) Спочатку життя було боротьбою за існування; тепер - за рівень життя; далі це буде якість мислення, майбутня земна мета людського існування.
81:6.29 (910.2) 10. Координація спеціалістів. Цивілізацію значно просунуто завдяки ранньому розподілу праці та її пізнішому короларію - спеціалізації. Цивілізація зараз залежить від ефективної координації спеціалістів. У міру розширення суспільства повинен знайтися якийсь метод зближення різних спеціалістів.
81:6.30 (910.3) Соціальні, художні, технічні та промислові спеціалісти продовжуватимуть розмножуватися та збільшувати вміння та вправність. І це розмаїття здібностей та різноманітність занять з часом послабить та розкладе людське суспільство, якщо не розробляться ефективні методи координації та співпраці. Але інтелект, який здатний на такі винаходи та таку спеціалі
81:6.31 (910.4) 11. Механізми розподілу ролей. Наступний етап соціального розвитку буде представлений у вигляді кращого та більш ефективного співробітництва та координації постійно зростаючої та розширюючої спеціалізації. І оскільки праця все більше диференціюється, необхідно розробити деяку техніку для спрямування осіб на відповідну роботу. Машини - не єдина причина безробіття серед цивілізованих народів Урантії. Економічна складність і постійне зростання промислової та професійної спеціалізації додають проблем до р
81:6.32 (910.5) Недостатньо навчати людей праці; у складному суспільстві також повинні бути передбачені ефективні методи пошуку місця. Перед тим, як навчати громадян високоспеціалізованим технікам заробітку на життя, їх слід навчити одного або кількох методів загальноприйнятої праці, ремесел або професій, які можна було б використовувати
81:6.33 (910.6) Таке високоспеціалізоване суспільство не сприйме старі спільні та феодальні практики стародавніх народів. Безумовно, багато загальних послуг можна прийнятно та прибутково соціалізувати, але найкраще висококваліфікованими та надспеціалізованими людьми можна керувати за допомогою якоїсь техніки інтелектуальної співпраці. Модернізована координація та братерське регулювання дадуть більше часу для співпраці, ніж старіші та більш первісні методи комунізму або диктаторських регулювальних установ, що базуються на силі.
81:6.34 (910.7) 12. Готовність до співпраці. Одним із великих перешкод для прогресу людського суспільства є конфлікт між інтересами та благополуччям більших, більш соціалізованих людських груп та менших, протилежно налаштованих асоціальних асоціацій людства, не кажучи вже про антисоці
81:6.35 (910.8) Жодна національна цивілізація не триває довго, якщо її освітні методи та релігійні ідеали не надихають на високий тип розумного патріотизму та національної відданості. Без цього роду розумного патріотизму та культурної солідарності всі нації мають тенденцію до розпаду в результаті провінційних ревнощів та місцевих самоцілей.
81:6.36 (911.1) Збереження світової цивілізації залежить від того, як люди навчаться жити разом у мирі та братерстві. Без ефективної координації, промислова цивілізація опиняється під загрозою через небезпеки надмірної спеціалізації: монотонність, вузькість та тенденцію до породження недовіри та ревнощів.
81:6.37 (911.2) 13. Ефективне та мудре лідерство. У цивілізації багато, дуже багато залежить від ентузіастичного та ефективного духу, що тягне навантаження. Десять людей мало чим відрізняються від одного при піднятті великого навантаження, якщо вони не піднімають його разом - всі в одну й ту ж мить. А така командна робота - соціальна співпраця - залежить від лідерства. Культурні цивілізації минулого та сучасності ґрунтуються на інтелектуальній співпраці громадянства з мудрими та прогресивними лідерами; і доки людство не розвинеться до вищих рівнів, цивілізація буде продовжувати залежати від мудрого та енергійного лідерства.
81:6.38 (911.3) Високі цивілізації народжуються з розумного кореляції матеріального багатства, інтелектуальної величі, моральної цінності, соціальної розумності та космічного сприйняття.
81:6.39 (911.4) 14. Соціальні зміни. Суспільство не є божественною установою; це явище прогресивної еволюції; і просування цивілізації завжди затримується, коли її лідери повільно вносять ті зміни в соціальну організацію, які є необхідними для того,
81:6.40 (911.5) Людина не повинна боятися експериментувати з механізмами суспільства. Але завжди ці пригоди в культурному регулюванні повинні контролюватися тими, хто повністю обізнаний з історією соціальної еволюції; і завжди цих новаторів повинні консультувати мудрість тих, хто мав практичний досвід у сферах запланованого соціального або е
81:6.41 (911.6) 15. Попередження перехідного розриву. Суспільство є нащадком віку за віком випробувань і помилок; це те, що вижило після селективних корекцій та перерегулювань на послідовних етапах багатовікового підйому людства від тваринного до людського рівня планетного становища. Велика небезпека для будь-якої цивілізації - в будь-який момент - це загроза розриву під час переходу від встановлених методів минулого до тих нових та кращих, але невипробуваних процедур майбутнього.
81:6.42 (911.7) Лідерство відіграє вирішальну роль у прогресі. Мудрість, проникливість і передбачливість є невід'ємними для виживання націй. Цивілізація ніколи дійсно не поставлена під загрозу, поки здатне лідерство починає зникати.
81:6.43 (911.8) І саме за допомогою цих сходинок еволюційної драбини цивілізація піднялася до того місця, де могли бути розпочаті ті потужні впливи, які призвели до швидко розширюваної культури двадцятого століття. І лише дотримуючись цих основ, людина може сподіватися підтримувати свої сучасні цивілізації, забезпечуючи їхнє продовжене розвиток і впевнене виживання.
81:6.44 (912.1) Ось суть довгого, довгого боротьби народів Землі за встановлення цивілізації з часів Адама. Сучасна культура є кінцевим результатом цієї важкої еволюції. До відкриття друку прогрес був відносно повільним, оскільки одне покоління не могло так швидко скористатися досягненнями своїх попередників. Але тепер людське суспільство різко рухається вперед під тиском накопиченої імпульсії всіх епох, через які цивілізація боролася.
81:6.45 (912.2) [Підтримується Архангелом Небадона.]